- квапитися
- [ква/пиетиес'а]
-пл'ус'а, -пиес':а, -пиец':а, -пл'ац':а; нак. -а/пс'а, -а/птеис'а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
квапитися — плюся, пишся; мн. ква/пляться; недок. 1) Старатися, намагатися робити що небудь швидше; поспішати, хапатися; прот. гаятися. || з інфін. Мати бажання, прагнути щось робити. 2) на кого – що. Мати бажання до чого небудь; спокушатися ким , чим… … Український тлумачний словник
квапитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
квапитися — 1. квапіцца, пасягаць, імкнуцца; 2. спяшацца … Старабеларускі лексікон
квапитися — кваплюся, пишся, Пт. Поспішати, хапатися … Словник лемківскої говірки
бігти — біжу/, біжи/ш; мин. ч. біг, бі/гла, бі/гло; наказ. сп. біжи/, біжі/мо, біжі/ть; недок. 1) Прискорено пересуватися на ногах; рухатись, швидко переставляючи ноги. || розм. Поспішно йти кудись, до кого , чого небудь; поспішати, поспинатися,… … Український тлумачний словник
галитися — лю/ся, ли/шся, недок., діал. Квапитися … Український тлумачний словник
заквапитися — плюся, пишся; мн. заква/пляться; док. Почати квапитися … Український тлумачний словник
кваплення — я, с. Дія за знач. квапити 1) і квапитися … Український тлумачний словник
поквапливий — а, е. 1) Схильний квапитися; який поспішає зробити щось; якому властива квапливість, поспішність; поквапний. 2) Сповнений квапливості; в якому виявляється квапливість; який відбувається, виконується, робиться квапливо, з поспіхом; поквапний … Український тлумачний словник
поквапний — а, е. 1) Схильний квапитися; який поспішає зробити щось; якому властива квапливість, поспішність; поквапливий. 2) Сповнений квапливості; в якому виявляється квапливість; який відбувається, виконується, робиться квапливо, з поспіхом; поквапливий … Український тлумачний словник